| Your_Druy | Дата: Суббота, 18.07.2009, 14.03 | Сообщение # 1 |
 Интересующийся
Группа: Пользователи
Сообщений: 38
Статус: Offline
| СOOL-експрес
Дантес та Олійник-"нам загрожує зіркова хвороба!"
Дівчата,тримайтеся.В українському шоу-бізнесі засяяли нові зірки.В них не можна не закохатися!Яскраві,симпатичні,стрункі,веселі,голосисті і,що найголовніше,-вільні!
Поки що дует назви не має,про переможців «Фабрики зірок» говорять просто як про Володимира Дантеса та Вадима Олійника.Не подобається?Погодьтеся,це краще,ніж «NE ON» чи «Співочі шкарпетки»…Саме такі варіанти пропонували дуету,якому на «Фабриці» дістався головний приз-півмільйона гривень!
-Хлопці,вітаю з перемогою!
Вадим Олійник:-Дякую!
Володимир Дантес:-Дякуємо всім,хто за нас голосував!Ми щасливі,що все так склалося,що доля подарувала нам такий шанс.Спасибі мамі,татові…
-Дантесе,ти не на сцені!
Дантес:-Ага,я й забув.
-Хлопці,розкажіть трішечки про себе…
Олійник:-Я народився в Чернівцях.Вчився в будівельному технікумі,а потім вступив до Київського національного університету культури та мистецтв.У столиці винаймаю квартиру,живу з друзями.
Дантес:-А що про себе розказувати?Я чемний,хороший хлопець,збираю метеликів і хочу стати справжнім артистом.
-Як ви потрапили на «Фабрику зірок»?
Дантес:-Мене на кастинг за руку притягнув друг з Харкова.Він працює в нічному клубі і «купив» мене тільки тим,що сказав,що проб’є мені вхід бесплатно.Ото я й прийшов.Почав співати перед членами журі.Виконував три компорзиції-одну українську народну пісню,другу-шансон,а третю-джазову.До речі,так розкуто поводився,що аж самому сподобалося.Потім мені сказали,що я потрапив до другого туру.
Олійник:-А я не вірив у чесність усіх тих кастингів,але мої однокурсники наче схибнулися на них.Того дня,коли у Києві відбирали учасників,в мене був екзамен з філософії.Усі друзі вже здали той іспит,а я-ні.Напевно,цей день був щасливий,бо я дістав п’ятірку.Думаю,піду спробую.Приходжу на кастинг,а там народу-немає де яблуку впасти.Стою,чекаю друзів.А тут одна дівчина дає мені номерок і каже: «Ти вже зареєструвався?Якщо ні,то будеш співати під номером 295».
А тепер я хочу знайти цю дівчину,бо якби не вона,то я б з вами не спілкувався!До речі,даю пораду всім людям,які йдуть на кастинг,-треба викластись на всі сто.Чи сорочку на собі порвати,чи якусь класну пісню вибрати.Я,наприклад,виконував «Слід у серці»,російську пісню «Зажигай» і свою власну-«За дождями небеса».
-А та дівчина,що дала тобі номерок,хоч вродлива була?
Олійник:-Та така нічого…
-Але ж тобі подобається Ліна Міцукі,правда?
Олійник:-Так,це мій типаж.Вона дуже красива…
Дантес:-Аяяй.
Олійник:-Я серйозно.Коли я її побачив,то якась іскорка промайнула між нами.Вона дуже добра,щира…Але в зірковому будиночку просто неможливо було розвивати якісь стосунки.Повсюди камери,тож почуття почали перетворюватись на гру.Думаю,скоро ми зустрінемось і все серйозно обговоримо.
Дантес:-А мені спочатку подобалась Регіна.Вона така яскрава!Весь час бігала,щось кричала,як енерджайзер…Потім я добре придивився до Аліси Тарабарової,і виявилось,що вона теж красуня.Її руде волосся і зелені очі-це щось!
-А як же Настя Востокова?У вас із нею нібито щось теж прокльовувалось…
Дантес:-Прокльвувалось,та не проклюнулось.У якийсь момент я зрозумів,що все це несерйозно.Побавилися-й досить.
-Хлопці,а до того,як ви потрапили у зірковий будиночок,у вас були постійні дівчата?
Олійник:-Ні,в мене не було.
Дантес:-А я не знаю,може й була…
-Це як розуміти?
Дантес:-Ну мені ж не п’ять років!Я вже мав деякі сексуальні стосунки з дівчатами.Але чи можна когось із них назвати постійною дівчиною?..Напевно,ні.
-У вас за три місяці з’явилося дуже багато прихильниць.Розкажіть їм,які дівчата вам подобаються.Я чула,що тобі,Дантесе,подобаються старші…
Дантес:-Нє,ну мені може й сподобалась би дівчина,якій 83 роки,але тільки в тому разі,коли мені буде дев’яносто(Сміється).Для мене важливо,щоб дівчина була самодостатньою,красивою і з хорошою фігурою.
Олійник:-А мені не має значення,блондинка вона чи брюнетка!Головне,щоб вона була романтичною,ніжною,чутливою і дуже доброю.Ще мене приваблюють дівчата з такими собі бісиками в очах.Бо я сам спокійний,мені треба якусь енергійну дівчину.
Дантес:-Та ти занадто вже спокійний.А ще чутливий,прислухаєшся до кожного слова.Тобі скажуть,що ти поганий,а ти похнюпиш носа і страждатимеш…Але нічого,я з тобою попрацюю!
Олійник:-А ти,а ти…надто самовпевнений.Інколи й нахабний,а я ж тобі нічого не кажу.
-Стоп,хлопці,не сваріться.Розкажіть краще про зірковий будиночок.Признайтеся,хто вам найбільше НЕ сподобався.
Дантес:-Аню Мухіну і Бориса Апреля я шось зовсім не зрозумів…
Олійник:-О,я тільки хотів сказати.Я шось тоже його не поняв.Він якийсь трохи неадекватний був.Я ще на кастингу запам’ятав його.Він стояв в куточку в майці навиворіт і знай підмальовував губи.Оце його дзеркало я ніколи не забуду.Але вже потім,коли я дізнався,скільки йому років,то все зрозумів.
-До речі,а вам по скільки років?
Дантес:По двадцять тільки.Ще все попереду.
-Слухайте,а ви до всього готові?Я про шоу-бізнес…
Дантес:-Співати ми будемо день і ніч.
-А якщо скажуть роздягнутися?
Олійник:-Ого,а можна подумати?
Дантес:-Легко!Мене вже пів-України бачили,коли в зірковому будиночку я бігав в самих трусах-сімейках.
-А якщо скажуть зняти і «це»?
Олійник:-То вже домагання!
Дантес:-Легко.У мене ж руки ще є.Одну навіть підняти можу,а другу-покладу на те цікаве місце.
-А зіркової хвороби не боїтеся?
Дантес:-Боюся!Ні,ну чесно!Від неї ще не придумали ліків,тому я її боюсь.
Олійник:-Ой,а до мне вже дівчата на вулицях чіпляються.Пригадую,як після «Фабрики» їхав у метро.Стою собі в навушниках,а до мене летять дві дівчинки і показують на мобільному мою фотку і пищать: «То він!».Я засміявся й відповів: «Да,да,точно він!».
-Розкажіть ще,чи займалися ви в дитинстві спортом.
Олійник:-Я хотів бути футболістом.Серйозно!Ходив кілька разів щотижня на тренування,бігав щоранку,але потім занедбав все це і почав співати.
Дантес:-А я займався вуличним баскетболом.Міг півдня провести на баскетбольному майданчику.А ще я колекціоную метеликів.
-Чому саме метеликів?
Дантес:-А я сам не знаю!Вони дуже красиві, ніжні.В школі це була моя фішка,але друзі й дотепер дарують мені тільки метеликів.Хто тільки зайде,то вважає,що там дівчинка живе.(Сміється).
Олійник:-А я марки збирав колись.Потім-монети.А тепер колекціоную ремені.Щоправда,поки є тільки вісім найоригінальніших,але,думаю,з часом колекція поповнюватиметься дуже швидко.
-Це ти натякнув на грошовий приз-500 000 тисяч гривень?
Олійник:-Так!
-Але ж ви сказали,що вкладатимете ці гроші в свою розкрутку…
Дантес:-Ну звичайно!Але кілька тисяч ми відкладемо для того,щоб купити собі нові шмотки,а головне-подарунки своїм батькам,бо ж вони підтримували нас.Ось Вадим собі накупить ременів,я-шарфів.Дуже їх люблю.Ти ж помітила,що в зірковому будиночку всі ходили в моїх шарфах?
-Угу.А машину собі не плануєте купити на зароблені гроші?
Олійник:-Та хотілось би,але ще рано.Ми ж не знаємо,скільки будемо заробляти,коли станемо артистами.
-А музичний стиль вже визначили?
Олійник:-Ми будемо експериментувати!Рок,поп,джаз.Змішуватимемо все!
-А які співаки вам подобаються?Яку музику слухаєте?
Разом:-Могилевську!(Сміються).
Дантес:-Мені подобається Настя Каменських,Євгенія Власова…Ох ті дівчата…А,ще «Coldplay» страшенно люблю!
Олійник:-А мені подобається Іра Білик,Олександр Пономарьов,Ані Лорак, «Бумбокс»…Із зарубіжного слухаю записи гурту «Blue».
-Тобі,мабуть,казали,що ти схожий на одного із солістів?
Олійник:-Точно.Я колись навіть календарики та постери з його зображенням купував.
Дантес:-А я на кого схожий?
-На Сайлера з серіалу «Герої»!
Дантес:-Ааа,щось мені таке казали знайомі.Я ще до «Фабрики» бачив кілька серій,зачепило.Треба додивитись до кінця.
-Поговорімо про гроші.
Дантес:-Тільки не про економічну та фінансову кризу,добре?
-Добре.Грошовий приз-це ваш перший заробіток?
Дантес:-О ні.Перша зарплата в мене була 30 гривень.Я,одинадцятикласник,співав у церковному хорі.До речі,три рази на тиждень.У сумі отримував 90 гривень.Вже й не пригадаю,на що їх витратив.Мабуть,як завжди,понакуповував своїм друзям подарунків.На це я ніколи грошей не жалів.Пам’ятаю,ми ще зробили таку класну «party» в друга на хаті…Весело було.
Олійник:-Я колись продавав у магазині «Інтертоп» взуття і сумки.Ходив на роботу в суботи та неділі.А колись літом підробляв монтажником.А першу платню-350 гривень,прогуляв із колективом.
-Після «Фабрики» теж погуляли добре?
Дантес:-Аякже!До четвертої ранку!І ми,всі учасники «Фабрики»,пообіцяли,що будемо збиратися щомісяця.Ми так здружились!
Олійник:А нові друзі-це завжди класно!
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
|
| |
| |
